До 15.05.2020 р. вам необхідно пройти олімпіаду з біології за
посиланням
Тема: "Сталий розвиток та збалансоване природокористування."
28.04.2020 р. ми починаємо спільний проект за цією темою. Вам потрібно обрати тему, над якою будете працювати(теми я надішлю вам в групу).
Створити за цією темою лише один слайд( в спільному документі).
Скласти два тестових запитання до цього слайду(відправити мені на пошту).
Виконувати цей проект ми будемо на протязі двох тижнів.
Після відбудеться тестування за вашими і моїми запитаннями.
Вхід до спільного документу тут
27.04.2020р. о 17.00 відбудеться тестування з нового матеріалу.
Увага! Більшість учнів не виконали ці завдання!
Виконати практичну роботу № 13, розв'язати екологічні задачі. Роботи потрібно було надіслати до 15.04.2020р.
Перегляньте відео
Ознайомтеся з презентацією
Тема: "Якість та критерії забруднення довкілля."
Домашнє завдання: вивчити матеріал блога, опрацювати параграфи 96-97, підготуватися до тестування (27.04.2020р.).
Увага! Більшість учнів не виконали ці завдання!
Виконати практичну роботу № 13, розв'язати екологічні задачі. Роботи потрібно було надіслати до 15.04.2020р.
23.04.2020р. о 17.00 відбудеться тестування з нового матеріалу.
Тема: "Біосфера"
Скласти в зошитах конспект за планом:
1. Структура та складові біосфери.
2. Жива речовина і її роль.
3. Біогеохімічні цикли (малюнки або схеми).
4. Показники порушення стійкості біосфери.
5. Глобальні екологічні проблеми сучасної біосфери.
Тема: "Вчення В.І.Вернадського про біосферу"
Перегляньте презентацію.
13.04.2020р. о 17.00 відбудеться тестування з цього матеріалу. До 15.04.2020 р. надіслати мені на електронну пошту: практину роботу № 13, задачі для самостійного виконання.
Тема: "Часові зміни в екосистемах"
Перегляньте презентацію і дайте усно відповіді на запитання в ній.
Тема: "Трофічна структура біоценозу та екологічні піраміди"
Скласти взошитах конспект з термінів за параграфом 91.
Перегляньте презентацію
Теорія для розв’язання задач з екології.
Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) — взаємовідносини
між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини)
через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні.
Ланцюги живлення —
це ряди взаємопов’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом живлення
наступного.
Правило екологічної піраміди: кожна з ланок
ланцюга живлення може використати лише 5–15 % енергії їжі для побудови речовини
свого тіла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість утворюваної
органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Таким чином, кожен
ланцюг живлення містить, як правило, не більше ніж 4–5 ланок, оскільки
внаслідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступної ланки приблизно в
10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається правилом екологічної
піраміди.
Правило екологічної піраміди: При переході
енергії на наступний трофічний рівень лише 10 % від неї використовується для
продукування нової біомаси, стаючи запасеною енергією (решта витрачається в
процесах метаболізму). Отже, у піраміді біопродуктивності кожний наступний
рівень становить приблизно 10 % від попереднього (100, 10, 1, 0.1, 0.01 % від
первинної кількості і т. д.). Екологічна
піраміда буває трьох типів:
•
піраміда чисел — відображує чисельність окремих організмів на
кожному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах
живлення, з кожним наступним рівнем зменшується;
•
піраміда біомаси — відображує
кількісне співвідношення маси органічної речовини на трофічних рівнях; при
цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних
організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;
•
піраміда енергії — відображує кількість енергії, яка запасається (в
їжі) на кожному рівні, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість
біомаси, що утворюється за одиницю часу, є більшою, ніж на попередньому.
Усі три типи пірамід —
продукції, біомаси і чисел — виражають у підсумку енергетичне співвідношення в
екосистемах. Перші два правила виявляються в угрупованнях із певною трофічною
структурою, останнє (піраміда продукції) має універсальний характер.
Знання законів
продуктивності екосистем і кількісний облік потоку енергії мають велике
практичне значення. Уміння точно розрахувати потік енергії і масштаби
продукції екосистем дозволяє одержати найбільший вихід продукції, необхідної
людині.
Як розв’язувати задачі з екології
Задача № 1
.
За правилом екологічної
піраміди визначте, скільки рослинної речовини необхідно для того, щоб у
наведеному біоценозі могли існувати три рослинноїдні птахи масою1 кг.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг
живлення: рослини → птахи.
Маса одного птаха — 1 кг,
отже йому необхідно 10 кг рослин.
Кількість птахів — 3,
тому помножуємо кількість птахів на масу рослин
і визначаємо масу
рослинної речовини, яка необхідна для того, щоб у цьому біоценозі змогли
існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг:
3 ∙ 10 = 30 кг рослинної
речовини.
Відповідь: необхідно 30
кг рослин.
Задача № 2.
За правилом екологічної
піраміди, визначте, скільки рослинності необхідно, щоб прогодувати лисицю масою
32 кг.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг
живлення: рослини → заєць → лисиця.
Згідно з правилом
екологічної піраміди на кожен трофічний рівень переходить не більше ніж 10 %
енергії, отже, знаючи масу лисиці, можна обчислити потрібну масу рослинності.
3200 кг—320 кг—32 кг
рослини—заєць—лисиця
Відповідь: щоб
прогодувати лисицю масою 32 кг, необхідно 3200 кг рослинності.
Задача №3.
Визначте площу (га) поля,
що необхідна для прогодування яструба масою 6 кг (суха речовина становить 40
%). Суха маси трави з 1 м2 становить 300 г.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг
живлення: рослини → гризуни → яструб.
Спочатку визначаємо масу
сухої речовини яструба (складаємо пропорцію):
6 кг — 100 %
x кг — 40 %
x кг (маса сухої речовини яструба).
6 кг ×40% : 100 %= 2,4 кг ( маса сухої
речовини яструба)
Визначаємо суху масу
рослин у ланцюзі живлення за правилом екологічної піраміди:
240 кг—24 кг—2,4 кг
рослини—гризуни—яструб
Тепер визначаємо площу
поля, на якій зростає 240 кг рослин (складаємо пропорцію):
1 м2 — 300 г (0,3 кг)
x — 240 кг
1м2×240 кг : 0,3 кг =800
м2 800 м2 = 0,08 га.
Відповідь: щоб
прогодувати яструба вагою 6 кг, необхідно 0,08 га поля.
Задача № 4.
Користуючись правилом
екологічної піраміди визначити, яка площа (в га) біоценозу може прогодувати
одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення: - планктон – риба - тюлень
(300 кг); планктон-нехижі риби-щука (10 кг). Суха біомаса планктону з 1 м2
становить 600 г за рік.Із вказаної у дужках маси 60% становить вода.
Розв’язок.
1. Визначаємо суху масу
тюленя: 300 кг - 100%; х кг - 40%: х = 120 кг.
2. На підставі правила
екологічної піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону: 120 кг – тюлень;
1200 кг – риба; 12000 кг – планктон.
3. Визначаємо площу
даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 м2становить 600 г.
Отже, 1 м2 - 0,6 кг; х м2 - 1200 кг;
х = 20000 м2 = 2 га.
Відповідь: необхідно 2 га
планктону.
Задачі для самостійного розв’язання
1. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа
відповідного біоценозу необхідна, щоб з неї змогла прогодуватись одна особина
останньої ланки в ланцюгу живлення:
а) планктон → синій кит (жива маса 100 тонн);
б) планктон → риба → тюлень (300 кг);
в) планктон → нехижі риби → щука (10 кг);
г) планктон → риба → тюлень → білий
ведмідь (500 кг);
д) планктон → риба → рибоїдні птахи →
орлан-білохвіст (5 кг);
е) рослини → заєць → лисиця → вовк (50
кг);
є) рослини → безхребетні тварини → короп
(3 кг).
Із вказаної в дужках маси, 60% становить вода. Біопродуктивність
1 м2 відповідного
біоценозу: планктон – 600 г; рослинність наземна – 200 г; донна рослинність
– 1000 г.
2. Яка площа акваторії моря потрібна для прогодування чайки (m = 1 кг, 40% -
суха речовина) в ланцюгу живлення: фітопланктон – риба – чайка? Продуктивність
фітопланктону – 500 г сухої маси/ м2.
3. Біомаса планктону на 1 м2 становить 400 г. За правилом
екологічної піраміди визначте площу (га) відповідного біоценозу, у якому зможе
прогодуватися морський леопард масою 300 кг. Ланцюг живлення: планктон – риби –
пінгвіни – морський леопард. Із вказаних значень біомаси живих істот 60%
припадає на воду.
4. Який з компонентів біоценозу найбільш схильний до змін:
а) продуценти; б) консументи; в)
редуценти?
Обґрунтуйте свою точку зору, склавши
ланцюг живлення.
Практична робота № 13
Домашнє завдання: вивчити матеріал блога, опрацювати параграфи 90-91 , дати відповіді(усно) на запитання в презентації, підготуватися до тестування(13.04.2020р.).
Виконати практичну роботу № 13, розв'язати екологічні задачі. роботи виконати до 15.04.2020р.
Увага!
Практичну роботу № 12 надіслати мені на електронну пошту до 11.04.2020 р. tetanapinaeva@gmail.com
(завдання дивіться нижче).
Сьогодні 06.04.2020р. ви отримуєте новий матеріал для опрацювання. 08.04.2020р. о 17.00 відбудеться тестування з цього матеріалу. Домашнє завдання дивіться нижче.
Перегляньте презентацію і дайте усно відповіді на запитання в ній.
Тема: "Екосистеми. Види екосистем."
Перегляньте презентацію і дайте усно відповіді на запитання в ній.
Перегляньте презентацію і дайте усно відповіді на запитання в ній.
Тема: "Видова структура екосистем."
Опрацювати параграф 89 підручника.
Домашнє завдання: вивчити матеріал блога, опрацювати параграфи 86-89 , дати відповіді(усно) на запитання в презентаціях, підготуватися до тестування(08.04.2020р.)
Сьогодні 31.03.2020р. ви отримуєте новий матеріал для опрацювання. 03.04.2020р. відбудеться тестування з цього матеріалу. Домашнє завдання дивіться нижче.
Тема: "Екологічна валентність"
Презентацію дивіться тут
Теоретичний матеріал.
ЕКОЛОГІЧНА ВАЛЕНТНІСТЬ (екологічна
толерантність) - здатність організмів витримувати певну амплітуду коливань
екологічних чинників.
1)
зона нормальної життєдіяльності (оптимум) - значення чинника, що є
найсприятливішими для життєдіяльності організмів і за яких спостерігаються ріст
й розмноження. Кількісно вона охоплює діапазон від нижнього песимуму
(екологічного мінімуму) до верхнього песимуму (екологічного максимуму);
2)
зона пригнічення (зони песимуму, стресові зони) - значення чинника, за яких
організми зберігають життєдіяльність, але не ростуть і не розмножуються; що
більше значення чинника відхиляється від оптимальних, то сильніше пригнічується
життєдіяльність особин;
3)
зона екологічної валентності (діапазон витривалості, межі витривалості) -
діапазон мінливості чинника, в межах якого можлива нормальна життєдіяльність.
Розрізняють верхню й нижню межі витривалості.
Екологічні групи організмів за екологічною валентністю
Стенобіонти
|
Еврибіонти
|
організми, які можуть
жити лише за дуже незначної зміни чинників середовища. Як правило,
стенобіонтами є високоспеціалізовані види, симбіонти, мешканці морських
глибин, печер, лісів високогір'я
|
організми, які можуть
жити за значних змін екологічних чинників
|
1. стенофаги
- організми, які живляться небагатьма видами корму (колібрі, осоїди, коала)
2. стенобати
- організми, існування яких можливе тільки на певній
глибині за певного тиску води (клопи-водомірки, глибоководні кальмари,
риби-вудильники)
3. стенотерми
- організми, пристосовані до відносно сталих температурних
умов довкілля і які не витримують їх коливань (форель річкова трапляється в
холодних гірських річках)
4. стеногали
- організми, що витримують лише незначні зміни ступеня
солоності середовища (головоногі молюски, карась, видра річкова)
|
1.
еврифаги - організми, які живляться
найрізноманітнішою рослинною і тваринною їжею (пацюк сірий,
тарган рудий, свиня дика, бурий ведмідь, крук)
2.
еврибати
- організми із широким діапазоном вертикального поширення, які витримують
значні коливання тиску води (губки, голкошкірі, кити)
3.
евритерми
- організми, що пристосовані до значних коливань температури середовища
(сокіл-сапсан, вовк сірий, сосна звичайна)
4.
евригали
- організми, здатні існувати в середовищі зі значними змінами ступеня
солоності (очерет звичайний, прохідні риби)
|
Дії екологічних чинників на
організм
Чинники середовища впливають на
організм не окремо, а в комплексі. Взаємодію чинників відображено в законах сукупної дії та
взаємокомпенсації екологічних чинників.
-
Закон сукупної дії екологічних чинників (закон
ефективності чинників, закон О. Мітчерліха, 1909): у природі один екологічний чинник може впливати на інший,
тому успіх виду в довкіллі залежить від взаємодії чинників.
-
Закон взаємокомпенсації екологічних чинників (закон Е.
Рюбеля, 1930): відсутність або нестача деяких екологічних чинників можуть бути
компенсовані іншими близькими чинниками.
-
Закон обмежувального чинника (закон мінімуму, закон Ю.
Лібіха, 1840): найбільшу лімітуючу дію на організм, популяцію або угруповання
справляють ті життєво важливі чинники зовнішнього середовища, кількість
(концентрація) яких близька до мінімального критичного рівня.
-
Закон оптимуму: кожен
чинник позитивно впливає на життєдіяльність організмів лише в певних межах.
-
Закон толерантності (закон Шелфорда, 1913): лімітуючим
чинником процвітання будь-якого організму (виду) в даному місцеіснуванні може
бути як мінімум, так і максимум екологічного чинника, діапазон між якими
визначає витривалість (толерантність) організму до даного чинника.
Перегляньте презентацію і дайте усно відповіді на запитання в ній.
Тема: "Статичні параметри популяції"
Перегляньте презентацію і дайте усно відповіді на запитання в ній.
Теоретичний матеріал читайте тут.
Домашнє завдання: вивчити матеріал блога, опрацювати параграфи 83-85 , дати відповіді(усно) на запитання в презентаціях, підготуватися до тестування(03.04.2020р.)
Сьогодні 30.03 о 18.30 відбудеться тестування на платформі На урок (за домашнім завданням).
Тема: "Екологічні чинники"
Перегляньте презентацію
Домашнє завдання: в зошитах скласти схему або таблицю форм співіснування організмів, вивчити параграфи 80-82, завершити виконання практичної роботи № 12.
Практична робота № 12
дивіться тут
2 частина тут
Для підготовки до ЗНО повторити до 31.03.2020р. опорно-рухову систему, переглянути ознайомитися з матеріалами сторінок 8,9 класів і підготуватися до тестування з цих тем.
Немає коментарів:
Дописати коментар