біологія 9 клас

Тема :"Клітина."

Перегляньте відео

Перегляньте відео

Перегляньте відео

Перегляньте презентацію
18.05.2020 р.  з 17.00 до 18.00 пройде тестування на онлайн-платформі На урок, за темами 1 та 2.  


22.05.2020 р.  з 17.00 до 18.00 пройде тестування на онлайн-платформі На урок, за темамою 3. 

Тема 1:"Біотехнологія."

Перегляньте презентацію

Тема 2:"Генна та клітинна інженерія."

Перегляньте презентацію

Тема 3:"ГМО."

Перегляньте презентацію


Домашнє завдання: параграфи  63-66, Створити та надіслати на мою пошту до 25.05.2020 р. презентацію або буклет за темою на вибір:
1. Клонування.

2.ГМО.



06.05.2020 р.  з 17.00 до 18.00 пройде тестування на онлайн-платформі На урок. 

Тема:"Селекція. Методи селекції. Центри походження культурних рослин."

Перегляньте презентацію.

Перегляньте презентацію.

Домашнє завдання: параграфи  61-62, заповнити в зошитах таблиці на стор. 263, 267 підручника. Проект (не всі учні виконали це попереднє завдання).

До 29.04.2020 р. виконати проект на стор. 257 підручника та надіслати на мою електронну пошту  tetanapinaeva@gmail.com) .

23.04.2020 р.  з 17.00 до 18.00 пройде тестування на онлайн-платформі На урок. 

Тема:"Екосистема та її стабільність"

Опрацювати параграф 58, написати конспект(екологічні сукцесії) за ним і заповнити таблицю на стор. 249.

Тема:"Біосфера"


Скласти в зошитах конспект за планом:

1. Структура та складові біосфери.
2. Жива речовина і її роль.
3. Напрямки охорони біосфери.
4. Показники порушення стійкості біосфери.
5. Глобальні екологічні проблеми сучасної біосфери.


Домашнє завдання: параграфи 58-60, заповнити в зошитах таблицю на стор. 249 підручника. Проект.



15.04.2020 р.  з 17.00 до 18.00 пройде тестування на онлайн-платформі На урок. До 15.04.2020 р. надіслати на мою електронну пошту  tetanapinaeva@gmail.com) виконані задачі для самостійного розв'язання з екології.


Тема:"Екосистема"


Перегляньте відео







Ознайомтеся з презентацією




Загальні принципи дії екологічних факторів на живі організми

Закон
Визначення
Закон Лібіха (закон мінімуму).
стійкість організму визначається найслабшою ланкою в ланцюзі його екологічних потреб.
Закон толерантності (закон Шелфорда)
лімітуючим фактором процвітання організму може бути як мінімум, так і максимум екологічного впливу, діапазон між якими визначає ступінь витри-валості (толерантності організму до даного фактора.
Закон оптимуму
сприятлива сила впливу екологічного фактору на організм визначається зоною оптимуму фактора, а зона песимуму – це доза фактора, за якої організми почуваються пригнічено.
Закон сукупної дії екологічних факторів (Мітчерліха-Тінемана-Баульє):
обсяг урожаю залежить не від окремого, нехай навіть лімітуючого фактора, а від усієї сукупності екологічних факторів одночасно.
Закон лімітуючого фактора
стійкість організму визначається дозою фактора, яка наближається до межі витривалості  організму і є нижчою або вищою оптимальної



Дія закону мінімуму наочно показана на малюнку, який підтверджує, що найбільший вплив на життєдіяльність організму здійснює фактор, напруга якого є найменшою (мінімальною) і наближається до межі витривалості. Висота дошок в бочці відповідає напрузі екологічних факторів, рідина в бочці – «життєвій силі».
  Діапазон значень будь-якого фактора, в межах якого вид здатний існувати, називають діапазоном толерантності.
Діапазони зон оптимуму і песимуму є критерієм для визначення екологічної валентності – здатності пристосовуватися до змін умов середовища. Кількісно вона виражається діапазоном середовища, в межах якого вид нормально існує.
За екологічною валентністю організми поділяються на:
1.  стенобіонти – з малою пристосованістю до змін середовища (орхідеї, форель, глибоководні риби).
2.  еврибіонти – з великою пристосованістю до довкілля (колорадський жук, миші, пацюки, вовки, таргани, пирій).
В залежності від природи діючого фактору організми за екологічною валентністю поділяються на:
- евритермні та стенотермні (за реакцією на температуру);
- евригалінні та стеногалінні (на солоність води);

- еврифоти та стенофоти (на освітлення).


Теорія для розв’язання задач з екології.

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) — взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні.

Ланцюги живлення — це ряди взаємопов’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом живлення наступного.

Правило екологічної піраміди: кожна з ланок ланцюга живлення може використати лише 5–15 % енергії їжі для побудови речовини свого ті­ла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість утворюваної органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Таким чином, кожен ланцюг живлення містить, як правило, не більше ніж 4–5 ланок, оскільки внаслідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступ­ної ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається правилом екологічної піраміди.

Правило екологічної піраміди: При переході енергії на наступний трофічний рівень лише 10 % від неї використовується для продукування нової біомаси, стаючи запасеною енергією (решта витрачається в процесах метаболізму). Отже, у піраміді біопродуктивності кожний наступний рівень становить приблизно 10 % від попереднього (100, 10, 1, 0.1, 0.01 % від первинної кількості і т. д.).  Екологічна піраміда буває трьох типів:

•         піраміда чисел — відображує чисельність окремих організмів на кож­ному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живлення, з кожним наступним рівнем зменшується;

•         піраміда біомаси — відображує кількісне співвідношення маси органічної речовини на трофічних рівнях; при цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;

•         піраміда енергії — відображує кількість енергії, яка запасається (в їжі) на кожному рівні, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюєть­ся за одиницю часу, є більшою, ніж на попередньому.
Усі три типи пірамід — продукції, біомаси і чи­сел — виражають у підсумку енергетичне співвідношення в екосистемах. Перші два правила виявляються в угрупо­ваннях із певною трофічною структурою, останнє (піра­міда продукції) має універсальний характер.
Знання законів продуктивності екосистем і кількіс­ний облік потоку енергії мають велике практичне значен­ня. Уміння точно розрахувати потік енергії і масштаби продукції екосистем дозволяє одержати найбільший ви­хід продукції, необхідної людині.
Як розв’язувати задачі з екології
Задача № 1 .

За правилом екологічної піраміди визначте, скільки рослинної речовини необхідно для того, щоб у наведеному біоценозі могли існувати три рослинноїдні птахи масою1 кг.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг живлення: рослини → птахи.
Маса одного птаха — 1 кг, отже йому необхідно 10 кг рослин.
Кількість птахів — 3, тому помножуємо кількість птахів на масу рослин
і визначаємо масу рослинної речовини, яка необхідна для того, щоб у цьому біоценозі змогли існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг:
3 ∙ 10 = 30 кг рослинної речовини.
Відповідь: необхідно 30 кг рослин.

 Задача № 2.

За правилом екологічної піраміди, визначте, скільки рослинності необхідно, щоб прогодувати лисицю масою 32 кг.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг живлення: рослини → заєць → лисиця.
Згідно з правилом екологічної піраміди на кожен трофічний рівень переходить не більше ніж 10 % енергії, отже, знаючи масу лисиці, можна обчислити потрібну масу рослинності.
3200 кг—320 кг—32 кг
рослини—заєць—лисиця
Відповідь: щоб прогодувати лисицю масою 32 кг, необхідно 3200 кг рослинності.

     Задача №3.

Визначте площу (га) поля, що необхідна для прогодування яструба масою 6 кг (суха речовина становить 40 %). Суха маси трави з 1 м2 становить 300 г.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг живлення: рослини → гризуни → яструб.
Спочатку визначаємо масу сухої речовини яструба (складаємо пропорцію):
6 кг — 100 %
x кг — 40 %
x  кг (маса сухої речовини яструба).
      6 кг ×40% : 100 %= 2,4 кг ( маса сухої речовини яструба)
Визначаємо суху масу рослин у ланцюзі живлення за правилом екологічної піраміди:
240 кг—24 кг—2,4 кг
рослини—гризуни—яструб
Тепер визначаємо площу поля, на якій зростає 240 кг рослин (складаємо пропорцію):
1 м2 — 300 г (0,3 кг)
x — 240 кг
1м2×240 кг : 0,3 кг =800 м2                 800 м2 = 0,08 га.
Відповідь: щоб прогодувати яструба вагою 6 кг, необхідно 0,08 га поля.

     Задача № 4.

Користуючись правилом екологічної піраміди визначити, яка площа (в га) біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення: - планктон – риба - тюлень (300 кг); планктон-нехижі риби-щука (10 кг). Суха біомаса планктону з 1 м2 становить 600 г за рік.Із вказаної у дужках маси 60% становить вода.
 Розв’язок.
1. Визначаємо суху масу тюленя: 300 кг - 100%; х кг - 40%: х = 120 кг.
2. На підставі правила екологічної піраміди визначаємо, скільки потрібно планктону: 120 кг – тюлень; 1200 кг – риба; 12000 кг – планктон.
3. Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 м2становить 600 г. Отже, 1 м2 - 0,6 кг; х м2 - 1200 кг;
 х = 20000 м2 = 2 га.
Відповідь: необхідно 2 га планктону.


Задачі для самостійного розв’язання

1.    Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа відповідного біоценозу необхідна, щоб з неї змогла прогодуватись одна особина останньої ланки в ланцюгу живлення:
         а) планктон → синій кит (жива маса 100 тонн);
         б) планктон → риба → тюлень (300 кг);
         в) планктон → нехижі риби → щука (10 кг);
         г) планктон → риба → тюлень → білий ведмідь (500 кг);
         д) планктон → риба → рибоїдні птахи → орлан-білохвіст (5 кг);
         е) рослини → заєць → лисиця → вовк (50 кг);
         є) рослини → безхребетні тварини → короп (3 кг).
             Із вказаної в дужках маси, 60% становить вода. Біопродуктивність 
        1 м2 відповідного  біоценозу: планктон – 600 г; рослинність наземна – 200 г;          донна рослинність – 1000 г.

2.    Яка площа акваторії моря потрібна для прогодування чайки (m = 1 кг, 40% - суха речовина) в ланцюгу живлення: фітопланктон – риба – чайка? Продуктивність фітопланктону – 500 г сухої маси/ м2.


3.    Біомаса планктону на 1 м2 становить 400 г. За правилом екологічної піраміди визначте площу (га) відповідного біоценозу, у якому зможе прогодуватися морський леопард масою 300 кг. Ланцюг живлення: планктон – риби – пінгвіни – морський леопард. Із вказаних значень біомаси живих істот 60% припадає на воду.


Домашнє завдання: параграфи 54-57, заповнити в зошитах таблицю на стор. 245 підручника. Розв'язати екологічні задачі.


08.04.2020 р.  з 17.00 до 18.00 пройде тестування на онлайн-платформі На урок. 

Тема :" Віруси. Віроїди. Пріони"
Зайдіть на сторінку 10-Б класу і ознайомтеся з матеріалами цієї теми.


Домашнє завдання: параграфи 50-54, заповнити в зошитах таблицю на стор. 227 підручника. Пройти (усно) тестування на стор.229 підручника

Нагадую! 
Тестування відбудеться 02.04.2020р. з19.00 до 20.00
Також творче завдання виконуємо до 02.04.2020р.

Дистанційне навчання продовжується. 
Пропоную переглянути відеоуроки  з теми: "Еволюція органічного світу" 
Відеоурок № 1. Еволюційні фактори.



Після перегляду виконайте усно вправу (завершити речення)
1. Якщо популяція мешкає впродовж великої кількості поколінь у незмінних умовах, то
можна сподіватися на дію... .
2. Якщо популяція розширює ареал і пристосовується до нових умов проживання, то в такій популяції частіше відбувається....
3. Комахи, що мешкають на океанічних островах, розрізняють ся за довжиною крил: безкрилі, короткокрилі (їх не зносить вітром в океан) і довгокрилі (їх вітер зносить, але сил повернутися назад, коли летіли проти вітру, достатньо). Яка форма природного добору має місце?

Відеоурок № 2. Макроеволюція.


Виконайте в зошитах роботу з термінами 

1. Дивергенція — процес (сходження або розбіжності) ознак у (споріднених або
неспоріднених) організмів при адаптації до (схожих або різних) умов середовища.
2. Конвергенція — процес (сходження, розбіжності) ознак у (споріднених, неспоріднених)
організмів при адаптації до (схожих, різних) умов середовища.
3. Який із шляхів (конвергенція, дивергенція) слугує безпосереднім доказом адаптивності
(пристосування) еволюції? Чому?
4. Органи, що втратили в процесі еволюції своє первинне значення й перебувають у нерозвиненому стані... .
5. Індивідуальний розвиток організму... .
6. Повернення окремих особин до ознак предків... .
7. Тазовий пояс кита, третє віко й дарвінівський горбик вуха в людини — приклади... 


Ознайомтеся з теорією.


Походження людини. Етапи антропогенезу

В еволюції людини можна виділити декілька основних етапів.
І етап - найдавніші люди, або архантропи. Є багато різноманітних знахідок скелетів найдавніших людей. Зокрема, в Африці знайдено рештки олдувайського пітекантропа, в Азії - яванського пітекантропа і синантропа, в Європі - гейдельберзької людини. Жили вони в різний час: найбільш давні - понад 1 мільйон років тому, "молодші" - 400000 років тому. Всі ці знахідки об'єднані в одну групу за трьома ознаками: об'єм головного мозку в межах 1000 см3 і лише у синантропів дещо більший - 1100 см3; відсутність членороздільної мови, про що свідчить відсутність валка на підборідді; наявність примітивних кам'яних знарядь - скребків, накінечників, сокир.
Тільки найбільш прогресивні з них - синантропи - користувалися вогнем, на що вказують багатометрові шари попелу, знайдені в місцях стоянок. Впродовж тривалого часу архаїчні Ното sapiens були сучасниками Homoerectus, які вимерли чверть мільйона років тому .


II етап - давні люди, або палеоантропи. Широко розповсюджені на території Європи, Азії і Африки. На цих континентах з'явилися місцеві різновиди Н. sapiens. Найбільш ранні з них датуються більше 200000 років тому, останні зникли близько 40000 років тому. Давні люди мали зріст 150-160 см, об'єм головного мозку - близько 1300-1600 см3 (приблизно об'єм мозку сучасної людини). Проте череп давніх людей характеризувався масивним розвитком зубів, надбрівних дуг, значно розвиненою нижньою щелепою, виступаючою потиличною ділянкою. Рештки цих людей були знайдені в долині Неандерталь поблизу Дюссельдорфа в Німеччині, звідки походить їхня назва - неандертальці (Н. sapiensneanderthalensis). На цій стадії розвитку давні люди постійно користувалися вогнем, причому вже вміли добувати його, використовуючи каміння. Ретельно оброблялося кам'яне знаряддя; крім кам'яного, застосовувалося знаряддя, зроблене з кісток. Знахідки костяних голок свідчать про наявність одягу із шкір тварин. їх досить розвинута культура виготовлення знарядь отримала назву мустьєрської, оскільки вперше такі знаряддя були знайдені в печері Ле-Мустьє на південному заході Франції. Характерно, що на цій стадії у давніх людей відбувалося поховання померлих, яке, ймовірно, супроводжувалося певними ритуалами. Близько 120 000 років назад під час міжльодовикового періоду неандертальці освоїли Близький Схід і Середню Азію.
Фізична своєрідність цих людей зумовлена їх пристосуванням до суворого клімату льодовикового періоду. Вимерли неандертальці близько 3035 тис. років тому.

III етап еволюції людини - перші сучасні люди, або неоантропи. Архаїчні Н. sapiens з Африки. Їх, більшість антропологів вважає предками нашого виду Н. sapiens. Спочатку (близько 100 тисяч років тому) вони мешкали тільки в Африці і Середній Азії, а потім розселилися на інші території. Один з вагомих доказів африканського походження сучасної за анатомією людини отримано під час порівняльного виявлення мітохондріальної ДНК (мтДНК) представників різних рас. Доведено, що всі виявлені типи мтДНК людини походять від однієї предкової молекули, а звідси - і однієї праматері, яка жила до розділення людства на основні раси. Об'єм головного мозку в них був таким же, як і в наших сучасників - 1500-1800 см3, зріст - 170-180 см. Знахідки неоантропів були зроблені в різних місцях земної кулі. Найбільш відомі з них - ті, які зроблені у Франції поблизу містечка Кро-Маньйон (кроманьйонці). Цей етап характеризується трьома основними особливостями: припиненням біологічної і початком соціальної еволюції; формуванням основних рас; високим рівнем розвитку культури, який характеризується обробкою не лише кам'яних знарядь праці, а й прикрас, кам'яних фігур, малюнків. Все це свідчить про появу на цій стадії абстрактного мислення.

В еволюції людини було багато бічних гілок, які закінчувалися повним вимиранням. В один і той же час могли жити різні групи архантропів, причому більш сильні і розвинені форми могли знищувати відсталих у своєму розвитку.
Велику роль в еволюції предків людини відіграло живлення м'ясом, оскільки полювання на дичину стимулювало добір, а висока калорійність м'яса давала можливість рідше їсти. З розвитком соціальних відносин почала розвиватися турбота про старих людей як носіїв соціально корисної інформації. У неоантропів уже почали проявлятися альтруїстичні схильності, які визначали переваги їхнього володаря в умовах життя в суспільстві. Значним досягненням людини розумної було приручення (одомашнення) тварин і початок культивування рослин. Це був найважливіший крок на шляху звільнення людини від впливу навколишнього середовища.
У результаті розвитку мислення людина досягає високого розуміння природи, починає впливати на неї. Саме людина розумна може бути визначена як "матерія, яка пізнає саму себе".
 
Виконайте вправу
Розподіліть рушійні сили антропогенезу на біологічні          та соціальні фактори еволюції: боротьба за існування,  природний добір, суспільний спосіб життя,мутаційний процес, членороздільна мова, комбінативна мінливість, дрейф генів,трудова діяльність,прямоходіння, розвинутий мозок, абстрактне мислення.

Цікаві факти

1.До кінця незрозуміло і чому у нас подібні губи, яких немає ні у одного іншої тварини. Наші губи дуже чутливі до перепадів температури, а все тому, що тільки у нас вони цілком вивернуть назовні.
2. Мурашки на шкірі з’являються коли скорочуються м’язи біля основи волосяного фолікула, відбувається це, наприклад, коли нам холодно або коли страшно. Особливо цікавий другий випадок, якби у нас була шерсть, то вона вставала б дибки, як у кішок в момент небезпеки, але так як у нас немає шерсті, стає незрозумілим, навіщо взагалі нам потрібна ця здатність.
3. У нас збереглися вушні м’язи, проте, ми втратили можливість рухати вухами.
4. Так як наші далекі предки були травоїдними їм доводилося їсти багато зелених рослин. Щоб все це краще переварити необхідно було ретельно пережовувати їжу. Для цього і потрібні були зуби мудрості. Зараз в них практично немає необхідності, зате вони здатні доставити нам масу дискомфорту.

5. Колись апендикс грав важливу роль в травній системі, однак, для нас він є абсолютно непотрібним органом. 


Для підготовки до онлайн тестування
виконайте тренувальні завдання!

І рівень Виберіть одну правильну відповідь .
1.Боротьбу за існування, спадкову мінливість і природний добір можна назвати:
а) доказами еволюції                     б) напрямками еволюції
в) результатами еволюції              г) рушійними факторами еволюції
2. Найменшою одиницею еволюції є:
а) рід            б) тип
в) вид           г) клас
3. Які з перерахованих пар організмів можуть служити прикладом паралелізму?
а) акула і кит                  б) морж і тюлень
в) метелик і птиця          г) кажан і птах
4. Визначте явище спрощення будови організмів:
а. ароморфоз;     б. адаптивна радіація;     в. дегенерація;         г. ідіодаптація.
5. Найбільш гостро боротьба за існування протікає між:
а) особинами різних видів                    б) особинами одного виду
в) живими організмами і чинниками середовища            г) всі відповіді вірні
6. Праця Дарвіна яка була опублікована 1859 році:
а) «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі
за життя»
б) «Мінливість тварин і рослин під впливом одомашнення»
в) «Непослушное дитя биосферы»
ІІ рівень. Виберіть декілька правильних відповідей .
7. Рудиментарні органи:
а) тазові кістки у кита    б)апендикс у людини     в)очі печерних тварин
8. Приклади атавізмів у людини:
а)наявність хвоста,             б)апендикс,
в)густе волосся на всьому тілі          г)розвиток додаткових пар молочних залоз
ІІІ рівень.
9. З переліку вибери ознаки характерні для біологічного прогресу:
Розстав ознаки в послідовному порядку, як це відбувається в природі.
А) перевищення народжуваності особин над смертністю;
Б) скорочення ареалу виду;
В) зниження чисельності особин виду;
Г) утворення нових популяцій;
Д) веде до вимирання виду;
Е) розширення ареалу виду;
Ж) веде до процвітання виду;
З) перевищення смертності особин виду над народжуваністю,
І) збільшення чисельності особин.
К) зменшення числа таксонів
10. Установіть відповідність, утворивши логічні пари:
А) коливання чисельності особин;
Б) сукупність випадкових процесів, що змінюють частоту генів у популяції й не мають
адаптивного характеру;
В) елементарні чинники еволюції, до яких не належать мутації, добір і боротьба за існування;
Г) причина, що робить неможливим схрещування між організмами виду;
Д) чинник еволюції, що має особливе значення на момент освоєння нових територій,
наприклад, островів.
1) дрейф генів;
2) хвилі життя;
3)ізоляція;
4) адаптація.

Цікаво! Творче завдання.
Скласти кросворд за цією темою. Мінімальна кількість слів - 12.(за бажанням)


Всі завдання ви можете отримати переглянувши цей блог, а відправляти на електронну пошту ліцею або мою tetanapinaeva@gmail.com)


Узагальнення за цією темою відбудеться  на онлайн-платформі      НА УРОК 02.04.2020р. з 19.00 до 20.00


1 коментар:

  1. На видео уроках голос противен, слушать не возможно и постоянное ее дыхание в микрофон.

    ВідповістиВидалити